Культура Ошихліби

Над розділом культурне життя працювали:

Вчителі –Гордійчук Алла Григорівна, вчитель української мови та літератури та Лакуста Людмила Василівна, вчитель початкових класів

Творча група учнів:

Гордійчук Анжеліка Михайлівна, студентка КНТЕУ та Гордійчук Діана Михайлівна, учениця 11-го класу, Лакуста Роман Павлович, учень 8-го класу

 

Культурне життя

Люблю село, в якому народилась,

Де перший раз побачила весну,

Й маленьку річку, й квіти, і дерева,

Що навівали тиху пісню сну…

Це рядки з мого вірша, який я написала ще в дитинстві. Бо ще тоді зрозуміла, що немає для мене кращого куточка на землі. Тут народилися мої рідні. Як і всі односельчани, вони трудилися, щоб Ошихліби розбудовувались, процвітали, щоб всі ми гордилися своїм селом. Тато працював електромеханіком, а мама – змінним майстром цеху на консервному заводі, продукцію якого можна було побачити в усіх республіках тодішнього СРСР і навіть за кордоном. Дідусь трудився в будівельній бригаді колгоспу « Маяк», про який слава гриміла далеко за межами України. А моя бабуся довгий час працювала в сільському Будинку культури техробітницею. Саме вона багато розповіла нам про  культурний розвиток нашого села.

Ошихліби – красиве сучасне село, хоча у 2010 році вже відзначило своє 600-річчя. Живуть тут працьовиті, талановиті люди, котрі дбають про культуру та збереження народних традицій села. Справжнім культурним осередком в Ошихлібах був і залишається двоповерховий Будинок культури, побудований на початку 70-х років. Тут постійно вирує життя: проводяться святкові концерти та конкурси, збори сільської громади, тут беруть шлюб наречені, а також розважається молодь на дискотеках.

На другому поверсі працює бібліотека – одна з найкращих на Буковині, де серед тисяч книг та журналів відвідувачі можуть знайти необхідну інформацію.

Багато часу пройшло з дня її заснування. У 1945 році першою бібліотекаркою була Анна Деревенко – Лупул, згодом Нимидора Боднар. Понад 30 років трудилася тут заслужений працівник культури України Марія Михайлівна Лупул. Нині займає цю посаду Марія Яцкевич.

Постійними учасниками культурного життя в селі є учні та вчителі школи. Щоб не забувались народні традиції, в 2011 році започаткували сільський конкурс Маланки – театралізоване виконання колядок та щедрівок.

Ошихліби – співуче село. Мабуть, нема в районі такого населеного пункту, як наші Ошихліби, де б його мешканці знали стільки народних пісень. Ошихлібський хор не раз виступав на районних та обласних оглядах художньої самодіяльності й майже завжди отримував призові місця. З не меншим ентузіазмом працюють і вокальні групи  «Надвечір’я»  (керівник М.М.Лупул) та «Мальви». Вони  є окрасою кожного свята, бо щоразу радують нас  новим репертуаром  пісень. Нині пишуть вірші та пісні про село , про Буковину наші земляки Сергій Киюк, Віктор Василик, Орестея Бабюк, Марія Тупичка, Марія Лупул.

Пишаємось ми й іншими своїми земляками:

Василем Бобиком – до 2003 року талановитим диригентом військового оркестру, підполковником, нині директором Чернівецького училища мистецтв. Виступ оркестру під його керівництвом  завжди викликав фурор і приносив заслужені перемоги й нагороди; нині він директор Чернівецького училища мистецтв.

Рахілею Руснак –  співачкою, колишньою солісткою українсько-канадського спільного підприємства «Кобза». У її репертуарі – старовинні народні пісні.

Світланою Деревенко – педагогом і поетесою. Має власну програму з літератури рідного краю, окремо – з красного письменства Кіцманщини. У 2003 році дебютувала поетичною збіркою «Дивосвіт любові».

Василем Залітачем – українським артистом, котрий  18 років працював  у Державному академічному молдавському ансамблі народного танцю «Жок».

Марією Ткачук – співачкою Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю.