Духовність Реваківці

Над розділом працювали: Сюрісь О.В., вчитель української мови та літератури, Вакарюк С.С., вчитель української мови та літератури, Сюрісь Станіслав, учень 7 класу

Великоднє свято

   Великдень — це найважливіше християнське свято.  Воно пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, що символізує радість з приводу перемоги життя над смертю та вічним забуттям. Саме тому й має назву Великий день, або Великдень.Цього дня всі з нетерпінням чекали, його завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до Великодня заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві: прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини, інколи й знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Це був також тиждень найсуворішого посту.Неділя перед Великоднем називається Вербна неділя. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами ( його вітали, як справжнього царя). У нас пальми не ростуть, їх замінила верба. Щоб відзначити цей день, наші односельчани йшли до церкви, де відбувався урочистий обряд освячення вербових гілок. Після цього верба   набувала магічної сили. Освячені  гілочки приносили додому. Ними «били» всіх членів родини, примовляючи:

Не я б’ю, верба б’є.

Через тиждень – Великдень.

Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,

А красива, як весна.

Найбільше обрядів, дійств та прикмет припадає на Страсний, або так званий Чистий четвер. Традиційно цього дня випікали паски. Паска, то не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як випікати необхідно помолитись, аби очистити свої думки та помисли. На Чистий четвер необхідно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.
У суботу починали складати кошики, щоб ввечері їх освятити. Там обов’язково мала бути паска, писанки і галунки. Кожна господиня писанки писала вдома. Коли кошик був готовий, всі члени родини збиралися до церкви.

У Великодну ніч у церквах служба починалася опівночі. У храмах лунали радісні співи, що славили воскресіння Хреста. Опісля священик освячував водою усе, що принесли люди у своїх великодніх кошиках. Усі вітали одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воїстину воскрес!”.

Поверталися додому з великою радістю, несучи кошик “свяченого”. Родина урочисто сідала за святковий стіл, смакуючи паску .
Саме з цього починалися неодмінні Великодні обряди, які існують і донині.Вранці відбувалася святкова літургія, священик помазував всіх миром. Після служби люди гомоніли біля церкви, вітаючи один одного, діти гралися в різні ігри ( «хусточка» ). Хлопцям дозволялося протягом трьох святкових днів дзвонити у церковні дзвони.

Цього звичаю дотримуються і сьогодні.