Видатні особистості Біла

ВІДОМІ ЛЮДИ СЕЛА БІЛА

Унгурян Олег Миколайович – Голова Кіцманської РДА, депутат обласної ради.

Унгурян Микола Дмитрович  – лікар Чернівецької міської лікарні.

Унгурян Тарас Миколайович  – поет, літературознавець.

Унгурян Михайло Георгійович  – лікар-хірург обласної лікарні.

Унгурян – Панчук  Ольга Миколаївна  – Заслужений майстер спорту, призерка Чемпіонатів світу та Європи.

Унгурян  Георгій .Васильович  – художник.

Сідор Василь Ілліч  – директор Чернівецького професійного ліцею залізничного транспорту.

Тороус Микола Михайлович  – художник.

Унгурян Марія Касіянівна  – старший науковий співробітник Чернівецького краєзнавчого музею.

Андрухович Роман Романович  – депутат Кіцманської районної ради.

Дмитрюк Ніна Василівна  – Заслужений вчитель України.

Унгурян Іван Миколайович  – ветеран педагогічної праці.

Немченко Надія Миколаївна – ветеран педагогічної праці

Унгурян Ігор Миколайович  – майстер спорту.

Жукотинський  Корнелій Констянтинович – начальник обласного управління  комітету з фізичного виховання і спорту МОНУ, кандидат педагогічних наук.

Олег Унгурян

Екс-Голова Кіцманської районної державної адміністрації,

депутат обласної ради

 

Тарас Унгурян з мамою Оленою на Спаса

В селі Біла Кіцманського району на Буковині народився відомий український поет, кіносценарист, есеїст Тарас Унгурян.

Після навчання у Чернівецькій СШ № 23 закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету імені Т.Г. Шевченка і Вищі кінематографічні курси ВДІКу.

Тато поета Миколай (справа) зі своїм товаришем Миколаєм

Працював редактором на Українській студії документальних фільмів, був головним редактором творчого кінооб’єднання «Криниця»; оглядачем газети «Независимость»; відповідальним секретарем українського культурологічного альманаху «Хроніка-2000»; заступником головного редактора газет «Християнська Україна» та «Вечірній Київ». Нині член ради Київської організації НСПУ, відповідальний за роботу з молодими письменниками та зв’язки з творчими спілками України.

Член Національної спілки письменників України. Автор книг поезій «Людина вдосвіта» та «Пречиста сила»; художньо-документальних книг «Одкровення від Івана» (життєпис художника Івана Марчука), «Монолог перед обличчям брата» (про композитора Володимира Івасюка).

Лауреат літературної премії імені В. Чумака. Відзначений Подяками Київського міського голови за вагомий особистий внесок у розвиток української літератури та популяризацію українського Слова. Вірші перекладалися на російську та грузинську мови.

Звідти – гора, звідси – ріка,

А душа посередині.

В гори пішов – не повернувсь.

Може, відлуння повернеться…

В річку пірнув, у бистрину.

Люта любов – посередниця.

Звідти – гора, звідси – ріка,

А душа посередині.

                               Тарас Унгурян

 

Член Національної спілки кінематографістів України. Автор літературних сценаріїв документальних фільмів «На Різдво» (головний приз Міжнародного православного кінофестивалю), «Три храми на моїй долоні», «Таємничий діагноз» (про чернівецьку загадкову хворобу, так звану алопецію), «Володимир Івасюк. Мелодія», «Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія» та інших. У його кіноредакторському активі – картини «Тарас», «Перед іконою» (фільми відзначені Національною премією ім. Тараса Шевченка), «Від серця Європи до серця України», «З Довженкового саду», «Доля художника Тараса Шевченка» та багато інших.

Член Національної спілки журналістів України. Учасник Міжнародного семінару «Права незалежних журналістів» (Вільнюс, Литва, 1999 р.) та Міжнародної Конференції «Зустріч християн і культур» (Варшава, Польща, Європейський Центр культурних зв’язків, 2000 р.).

Ольга Панчук-Унгурян

Майстер спорту

 

Тут народилася і мешкає майстер спорту міжнародного класу, неодноразовий призер чемпіонатів світу і Європи з боротьби самбо та дзюдо Ольга Панчук-Унгурян.

Усі, хто знає Ольгу, насамперед відзначають її цілеспрямованість, наполегливість, вміння максимально мобілізовуватися у вирішальний момент. І водночас вона – любляча мати, дружина, донька, надійна подруга, закохана в свій рідний край, українську народну пісню.

 

МАЙСТРИНІ ХУДОЖНЬОЇ ВИШИВКИ

Вишивка виникла дуже давно. Людина прагнула прикрасити свій одяг, предмети домашнього вжитку, побутові речі. З давніх-давен в селі Біла довгими зимовими вечорами дівчата збиралися на вечорниці, де співали, розважалися і вишивали. Кожна вишита сорочка була неповторною, а кожне покоління створювало свої узори, орнаменти. Сорочки були святкові, буденні.

Cлід згадати про вишивальниць села 30-х років. Це Унгурян Марія Дмитрівна, Панчук Домка Василівна, Фотій Марія Григорівна, Окрушко Мидорія Дмитрівна. Одна із них живе і нині. Це Окрушко Мидорія Дмитрівна. Їй скоро виповниться 97 років. Вишивати уже не може, але дуже радіє, коли правнучка приносить показати їй свої вишивки.

Прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього. Існує повір’я: хто забув традиції своїх батьків, карається людьми і Богом – стає блудним сином, що не має притулку.

Людьми, які зберігають народні традиції, шанують надбання наших прадідів, прагнуть внести свій внесок у розквіт народного мистецтва і творчості, є і сільські вишивальниці. Серед них Панчук Віра Іванівна.

Панчук Віра Іванівна

Вона не тільки активна учасниця фольклорного колективу «Над Прутом», але й справжня берегиня буковинської вишивки.

Скільки сорочок, серветок, предметів домашнього вжитку вишито її руками! А які рушники прикрашають образи в хаті! Тут переплелися червоні і чорні нитки, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти – символи золотих ланів і синього неба.

На гостинах у Івана в Чорториї

Своє вміння Віра Іванівна передає дітям і внукам, щоб зберегти зв’язок між поколіннями, щоб не переривалася та ниточка, яка пов’язує нас із нашими дідами і прадідами, які передали нам свою любов до прекрасного.

Кожна вишита сорочка, кожен рушник, кожен виріб – неповторний, як і неповторна краса Буковини і її невеличкого мальовничого села Біла.

Калинюк Марія Миколаївна

Вчитель Білянської школи-саду